- невійськовий
- -ко́ва, -ко́ве.Який не належить до військовослужбовців; цивільний. || у знач. ім. невійсько́вий, -вого, ч. Цивільна людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
невійськовий — 1 прикметник цивільний невійськовий 2 іменник чоловічого роду, істота цивільна людина … Орфографічний словник української мови
штатський — а, е. Невійськовий і недуховний; цивільний. Штатські люди. || у знач. ім. шта/тський, кого, ч. Невійськова, цивільна людина. || Який належить невійськовій, цивільній людині; признач. для неї. Штатське взуття. || у знач. ім. шта/тське, кого, с.… … Український тлумачний словник
цивільний — а, е. 1) Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Цивільне право. •• Циві/льне пра/во галузь права, норми якої регулюють майнові відносини та пов язані з ними особисті немайнові стосунки.… … Український тлумачний словник
громадянський — а, е. 1) Прикм. до громадянин 1). 2) Власт. свідомому громадянинові. || Спрямований на користь суспільства. •• Громадя/нська відповіда/льність встановлені нормами цивільного права юридичні наслідки невиконання або неналежного виконання особою… … Український тлумачний словник
камікадзе — невідм., ч. 1) Японський військовий льотчик у період Другої світової війни, що гинув разом із літаком. 2) перен. Про того, хто ризикує чимось важливим, суттєвим … Український тлумачний словник